На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається
– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на себе жінка. – Сиділи б зараз спокійно у тітки Віри, святкували. І у теплі. А…