Марія зайшла до сусідки і побачила, що Іванівни не стало. Приїхав брат та сестра Іванівни, провели в останню путь та зібралися додому. Перед цим до Марії зайшли, попросили могилку відвідувати. Сусідка погодилася. Через рік Марія вирішила замовити пам’ятник. – А де ж фото взяти? Потрібно в хаті пошукати, – подумала жінка. Фото ніде не було, тільки один портрет на стіні. – Згодиться! – вирішила Марія і зняла його з стіни. Раптом жінка не втримала його в руках і рамка разом із склом розлетілася по підлозі. Сусідка акуратно підняла фото і застигла від побаченого
Іванівна жила одна вже понад двадцять років. Чоловіка давно не стало. Слідом вона поховала і дочку. Донька серйозно занедужала, і швидко пішла. Іванівна її не покинула, до останнього була поряд. Потім не стало і сина, повертався на машині з роботи і сталася біда. Все сталося за два роки. Іванівна після сина злягла, швидка забрала. Тяжко…