Тетяна приїхала в рідне село. У жінки не стало мами. Вона провела маму в останній путь. Коли все закінчилося і всі розійшлися, з нею залишилася тільки сусідка тітка Тамара. Вони перемили весь посуд та підлогу. – Вона, Таню, чекала на тебе, переживала, що піде так і не попрощавшись. А коли зрозуміла, що не дочекається, дещо тобі залишила, – раптом сказала тітка Тамара. – Ви про що? – здивувалася Таня. – Ось візьми! – Тамара простягла Тані якийсь конверт. Тетяна кивнула на знак подяки, взяла листа, прочитала його і застигла від прочитаного
Потяг хитнувся і рушив з місця. У купе запахло смаженою курочкою, ковбаскою та свіжими огірками. Хтось із попутників застукав об стіл вареним яйцем. Якась жаліслива жінка, трохи повненька, з рум’яним, добрим обличчям, злегка торкнула Тетяну, яка лежала на другій полиці. -Дитинко, сідай з нами, перекуси. Дорога ж далека! – пролунав її сповнений співчуттям голос. Тетяна…